Наприкінці лютого з поста головного директора Польського радіо для закордону звільнено редактора Андрія Рибалта. Причиною звільнення, як говориться в офіційному повідомленні Польського радіо, стало те, що «правління спілки втратило довіру до нинішнього голови цієї станції». Чи новий директор Марек Цайзнер, останній шеф неіснуючої вже польської служби BBC, доведе також до припинення трансляції Польського радіо для закордону на Сході?

Український вечір 14 лютого організував місько-ґмінний осередок культури в Семпополі, що в Бартошицькому повіті Вармії та Мазур. Це рідкісна в ґмінному центрі подія, хоч у містечку й навколишніх селах живе чимало українців. Зацікавлення концертом, виставкою української вишивки, українською кухнею виявилося дуже великим, а концертний зал був заповнений вщерть.

Сучасна історична свідомість більшості польської інтелектуальної й політичної еліти та її інтерпретація польсько-українських відносин у ХХ ст. базуються на мітичному мисленні й інтелектуальних упередженнях. Реакція польської право-католицької еліти після того, як президент України присвоїв С. Бандері звання Героя України, а ОУН та УПА визнав формуваннями, які воювали за волю України, показує те, що вона неспроможна раціонально реаґувати на процес повернення Україні її історії.

Ігор Саламон (перший справа) під час зустрічі з міністром освіти України Іваном Вакарчуком у Вроцлавському університеті. Фото Вікторії Грондзкої

Розмова з головою вроцлавського гуртка ОУП Ігорем САЛАМОНОМ

Що нині являє собою український культурний центр у Вроцлаві, хто і що його представляє?
●Це було добре видно під час цьогорічної «Вроцлавської куті». На сцену вийшли наші дошкільнята, гімназистки, які грають на бандурі, танцювальний колектив «Будьмо...», студенти україністики Вроцлавського університету, український хор греко­-католицької церкви – власне, усе це і є започатковане в центрі української культури у Вроцлаві і представляє його. І якщо ми робимо вже ХІV-ту Кутю, то інші влаштовують такі різдвяні зустрічі національних меншин лише кілька років.

Існує в офіційному житті ряд таких значущих документів, жестів та звернень, що істотно впливають на відносини між народами. Їхньою характерною рисою є те, що вони  дозволяють подолати навіть найбільш важкі й болючі моменти. Як приклад, можна навести історичні слова «пробачаємо і просимо прощення». Були вони написані 1965 р. у посланні польських єпископів до німецьких – річ доти нечувана – що поклало початок примиренню між Берліном та Варшавою.

Знову березень і знов українці вшановують пам’ять Тараса Шевченка. Вечори поезії, виставки, вистави, концерти, квіти, сльози... як і кожного року. Саме так ми намагаємося реалізувати заповіт поета – не забуваємо пом’янути його «в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій». Проте, чи ця сім’я така вже й нова і вільна – це вже інша справа. Вона також щораз меншає: чи в Україні, де більше половини українців прагне виїхати на Захід, чи в Польщі, де, за офіційними даними, нас залишилася тридцятитисячна горстка.