|
|
Історія
|
Фраґменти досі не опублікованого польського проекту закону 1943 р.
Упродовж усього періоду ІІ Світової війни в стратегічних планах польського еміґраційного уряду в Лондоні та його представництв в окупованій Польщі – Делеґатури уряду для краю та Армії крайової – існувало питання: як використати наслідки перемоги антигітлерівської коаліції над ІІІ Рейхом для повоєнного влаштування Речі Посполитої? Плани уряду були однозначні: світова війна – це величезна подія, під прикриттям якої можна перетворити довоєнну багатоетнічну Річ Посполиту в моноетнічну державу польської нації – польську Річ Посполиту.
|
|
Детальніше...
|
|
 Павло Крат. Фото автора статті Акція «Вісла» різко змінила демографічні структури земель, де проживало українське автохтонне населення. Хоч у 50-ті рр. протягом короткого часу існувала можливість повернутися на рідні землі, такою нагодою скористалося небагато виселенців. Чому? Одні звикли вже до нової дійсності, інші, хоч і хотіли вертатися, не мали вже до чого. Часто-густо приходилося викуповувати свої господарства, які люди втратили раніше внаслідок депортацій. Тих, які вирішили повернутися, зустріла нова дійсність.
Перші автомашини Павло Крат побачив 1938 р., коли вантажні «тритонки» їхали з поліцаями руйнувати церкву в Загорові. Це було 13 липня, саме через день після храмового празника Свв. апостолів Петра і Павла. Хлопцеві тоді не було й 9 років.
|
|
Детальніше...
|
|
 Фото Анни Коженьовської-Бігун Розмова з істориком проф. Ярославом Грицаком на тему Голокосту в Україні Одним з важливих героїв фільму «У темряві» Аґнешки Голланд є український поліцай, який ревно реалізує німецьку політику винищення жидів. У перших сценах показано, зокрема, знущання львів’ян над жидами. Чи мешканці Львова, в тому числі українці, допомагали нацистам винищувати жидів 1941 р.?
●Я читав уважно спогади Іґнацого Хіґера та його доньки, яка є головною героїнею цього фільму. Те, що відразу впало в очі, у спогадах дівчинки українці весь час фіґурують у неґативному світлі.
|
|
Детальніше...
|
|
 Якось промайнув його ювілейний рік – і я не помітив ніде згадки про унікальне й заслужене ім’я, яке вписалося золотими буквами в історію нашого народу. Степан Шах був людиною, яка залишила тривалий слід у нашому житті. Його всестороння працелюбність помітна в науці, педагогіці, публіцистиці. С. Шах належить до сузір’я найвизначніших громадських діячів ХХ ст., які боролися у визвольних змаганнях 1918–20 рр. за кращу долю народу.
Народився С. Шах 1891 р. в міщансько-ремісничій родині в Куликові неподалік Львова. Там закінчив початкову школу, а після неї успішно завершив Академічну гімназію у Львові. Навчався на філологічно-філософському факультеті у столиці Галичини: закінчив його 1915 р.
|
|
Детальніше...
|
|
|
Забута могила
На початку 1980-х рр. я отримав інформацію, що в Люблині 1940 р. помер греко-католицький священик о. Андрій Пеленський. На жаль, не можу пригадати, від кого була ця вістка, бо в той період моя родина опікувалася кількома покинутими могилами. Знаючи рік смерті, я віднайшов у цвинтарних книгах місце поховання священика. Могила знаходиться на римо-католицькому цвинтарі (вул. Липова) в секції 20А, ряд ХІІІ, місце 16 (у першому ряді при алейці, від лівого боку десята могила, поміж гробами Бури і Фідор, напроти пам’ятника з гарною фіґурою лірника). На цементній плиті була маленька мармурова табличка з написом: «Andreas Pełenski, parochus in Łysiatycze (distr. Stryj), * 4.02.1864 – † 16.12.1940».
|
|
Детальніше...
|
|
|
Проект закону 1943 р. про депортацію українців та питання державного ладу Польщі після ІІ Cвітової війни Разом з публікацією документів «Закон про переселення» і пов’язаного з ним «Пояснення до закону про переселення» в історіографії закінчується період, коли депортація українців з Польщі після ІІ Світової війни розглядалася неповно: лише у світлі політики польських комуністів. На час створення цього законопроекту конкурентами комуністів останні ще не мали можливості уявляти та докладно планувати способи вирішення національного питання в новій польській державі – натомість дуже ясні пропозиції, включно з проектом закону про депортацію українців, мав авторитарний уряд ІІ Речі Посполитої. |
|
Детальніше...
|
|
 Юзеф Пілсудський, 1930 р. Фото з вікіпедії Чи Пілсудський був другом України? Це дещо провокаційне запитання. Відповідь на нього – неоднозначна.
Накреслюючи на початку довоєнні погляди Пілсудського стосовно українського питання, треба наголосити, що він не був теоретиком, який творив нові ідеї східної політики. Він дивився на Україну крізь призму Росії – останню він вважав головною перешкодою на шляху до незалежності. Він поділяв концепцію Польської соціалістичної партії, що містилася в її програмних документах, зруйнувати імперію царів по національних швах. У меморіалі 1904 р. він не бачив в українцях сили, яка могла б зруйнувати імперію, тому що розвиток опозиції знаходився на початковій стадії. Хоч у нього була можливість перебувати в Києві деякий час у зв’язку з партійною діяльністю, він не намагався встановити контактів з місцевими соціалістами.
|
|
Детальніше...
|
|
 Підготовка оточення пам’ятника
Вони обрали, на їхню думку, найкраще положення з можливих: на шляху до Угорщини, що мало ґарантувати швидкий розвиток, і біля кордону зі Словаччиною, по-сусідськи з Дуклянським перевалом.
|
|
Детальніше...
|
|
|
Cправа т.зв. лемківського сепаратизму досить часто з’являється в дискусіях, які ведуть між собою прихильники та противники ідеї «окремого лемківського народу». Для перших – це вигадка або спроба дискредитації дорогої для них справи; для других – головний арґумент, що свідчить про зовнішній, нав’язаний характер «лем-лемківського» руху.
Чим був «лемківський сепаратизм» у минулому? Його походження в повоєнній Польщі (бо ж можна багато писати і про історичні його витоки) пов’язане зі створенням Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ).
|
|
Детальніше...
|
|
 Д-р Степан Федак В Україні (зокрема в західній її частині) досить поширене прізвище Федаків. Про представників цього роду чули там від найдавніших часів. Серед них варто пригадати д-ра Степана Федака та його нащадків.
Походив С. Федак з Перемишля і був найстаршим з чотирьох дітей Івана та Анни (з дому Брайнт). Степан прийшов на світ 19 січня 1861 р. Переїхав до Львова 1874 р., де закінчив середню школу і здобув вищу правничу освіту. Під час навчання активно діяв у студентському русі, організував і піклувався студентським хором, з яким виступив у Львові 1891 р. на 30-ті роковини смерті Тараса Шевченка. Це був приголомшливий захід, який сколихнув свідомість українців.
|
|
Детальніше...
|
|
 Наталя Кляшторна народилася на Херсонщині в сім’ї депортованих із Західної Бойківщини. Закінчила Інститут журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка. Публіцистка та етнограф, авторка публікацій «Акція–51. Останні свідки» та «Акція–51. Книга пам’яті». Це історико-документальні видання, у яких устами десятків людей розповідається про трагічну долю переселенців з Бойківщини в степи півдня України. Виселення здійснено 60 років тому на підставі польсько-радянського договору про обмін ділянками територій. У його результаті не лише 32 тисячі українців, але й 16 тисяч поляків втратили рідну землю. Н. Кляшторна розповідає «Нашому слову» про долю бойківських переселенців. |
|
Детальніше...
|
|
| | << Початок < Попередня 1 2 3 4 5 Наступна > Кінець >>
| | Всього 1 - 21 з 96 |
|
|
Наше відео |
|
Дорослі вивчають українську
|
|
Новини з України |
|
Loading ... |
|
Енциклопедія |
|
Енциклопедія футболістів України
Олексія Комаровського В Україні 13 грудня 1991 р. засновано федерацію футболу України. До УЄФА Україна вступила 1992 р. З цієї нагоди пропонуємо читачам унікальний проект — Енциклопедію футболістів України. Б і л ь ш е |
|
Наступний номер |
|
У «Нашому слові» №21 за 20 травня читайте: - Місце молоді в українській громаді в Польщі — ГС
- ІІ Конґрес українців у Польщі: історична та юридична сесії — Б. Гук та С. Мігус
- ЄВРО 2012 в контексті ув'язнення Ю. Тимошенко — П. Андрусечко
- Чому в Стразбурзі відхилили скаргу ОУП за відмову слідства у справі Акції «Вісла» — П. Левчик
- Чи будуть двомовні таблиці в ґміні Устя-Горлицьке (Руське)? — П. Лоза
До читання запрошує головний редактор Ярослав Присташ |
|
Статистика |
|
Відвідувачів: 5717509
|
|
Хто на сайті? |
|
Зараз на сайті: 13 гостей |
|
