Ансамбль пісні й танцю «Козачата» з Майкопа, що на Кубані. Фото автора статті

Виконавці з чотирьох держав прибули на цьогорічний XVIII Фестиваль української культури на Підляшші. Насамперед гості з Польщі, України, Білорусі та далекої Росії виступили в Загорові та Матяшівці, що на Південному Підляшші, потім у Більську, Сім’ятичах, Мощоні Королівській, Гайнівці, Черемсі та в Білостоці.

З Кобриня, батьківщини Остапа Лапського, прибув на фестиваль хор «Поліські Передзвони», а з Катеринодара та Майкопа, що на Кубані, приїхало тріо бандуристок та дитячо-молодіжний Ансамбль пісні та танцю «Козачата» – прямі нащадки Чорноморського козацького війська та запорозьких козаків, яких цариця Катерина ІІ переселила на Прикавказзя.

Деякі назви, як хоча б Орля чи Спічкі, залишаться у незміненій формі. Але деякі, завдяки використанню елементів білоруської мови, поміняють свій звуковий сенс.

Першою ґміною в Підляському воєвідстві, яка ввела подвійні назви на своїй території,  була Пунська ґміна. Услід за друзями-литовцями пішли й члени ради Орлянської ґміни в Більському повіті. Уже невдовзі побіч тих, які ми звикли бачити досі, знайдуться нові назви, написані кирилицею. У більшості в такій формі, як їх вимовляють мешканці цих сіл. У більшості, бо, згідно з додатком до ухвали, назви деяких сіл не є доконечно згідні з їх місцевою вимовою. Чому? «Тому що в деяких випадках не можна застосувати варіант назви у місцевій говірці як назви офіційної», – пояснює проф. Михайло Кондратюк з Інституту східнослов’янської філології Білостоцького університету, який очолював комісію, що займалася опрацьовуванням нових назв.

В Одринському скиті 15 вересня відправлялася Свята Літургія. Це було перше богослужіння в цьому місці за останні 500 років. Світлина автора статті

«Це місце для нас – то друга Свята Гора Грабарка», – так говорили православні вірні, які брали участь у відкритті й освяченні першого скиту в Польщі – пустелі архімандрита Гавриїла, колишнього настоятеля супрасльського монастиря. Скит засновано в Одринках (ґміна Нарва, Гайнівський повіт). Головним святом скиту встановлено празник на честь святих Антонія і Феодосія Печерських. Тут-бо 500 років тому існував монастир, а Одринський скит продовжуватиме чернечі традиції не лише цього реґіону, а й усього Підляшшя.

Монастир у Супраслі є першим з­посеред шести православних монастирів у Польщі, який має скит. В Одринках. Це справжня пустеля, схована серед наднарв’янської природи, віддалена від людей, здалеку від цивілізації.

У Підляському воєвідстві уже шістнадцятий рік діти і молодь мають змогу вивчати українську мову як рідну. Навчання української мови в школах тут стабільне, а загроза зменшення кількості учнів  поки що не стосується Підляшшя. Навпаки, кількість охочих вивчати українську мову з кожним роком хоч незначною мірою, та все-таки збільшується.

Українська мова на Підляшші викладається у трьох осередках – у Більську, Черемсі й Білостоці. На жаль, не вдається вийти з навчанням у терен, у підляські села, де все ще живі українські діалекти.