|
|
Події
 Під час пленарного засідання конґресу. У першому ряді (зліва направо): Ганна Герман, Генрик Вуєц, Петро Тима, Маркіян Мальський, Марек Жонса, Олександр Бачик. Фото Андрія Степана Лейтмотивом ІІ Конґресу українців у Польщі, який проходив у перемиському Народному домі протягом останніх чотирьох днів квітня, стала 65-та річниця Акції «Вісла». Цій темі присвячено два пленарні засідання й кілька панельних дискусій, у яких брали участь українські та польські науковці. Депортацію майже 150 тисяч українців з Надсяння, Лемківщини, Підляшшя і Холмщини на північні й західні землі польської держави учасники конґресу обговорювали в багатьох контекстах – як з юридичної чи історичної точок зору, так і в контексті соціологічних наслідків, які операція мала для української громади в Польщі. |
|
Детальніше...
|
|
|
Після святкувань біля пам’ятника генералу Каролю Сверчевському («Вальтерові»), які відбулися 31 березня поблизу Балигорода, у реґіоні з’являється чергова ініціатива, пов’язана із постаттю польського генерала. Загалом увесь проект складається з трьох етапів, проте, як запевнюють його автори, возвеличення постаті генерала – не буде.
У місцевості Стенжниця біля Балигорода 20 квітня відбулася конференція науково-популярного характеру «Генерал Кароль Сверчевський – «Вальтер»: герой чи бещадська ікона комуністичної пропаганди?». Вона складає перший етап проекту ґміни Балигород, реалізованого під такою же назвою, що й конференція.
|
|
Детальніше...
|
|
 У дискусії на тему українства в Польщі взяли участь (зліва направо): Андрій Артем’юк (Союз українців Підляшшя), Петро Тима (Об’єднання українців у Польщі), д-р Ростислав Крамар, Стефан Гладик (Об’єднання лемків) та Григорій Купріянович (Українське товариство). Фото Григорія Сподарика «Ми зібралися всією громадою: надсянці й лемки, підляшуки й бойки, холмщаки. Є серед нас молодь і представники старших поколінь, люди різних віросповідань і відмінних світоглядів. Єдністю ми хочемо продемонструвати, що незважаючи на зусилля польської комуністичної влади та попри роки дискримінації й переслідувань, ми – одне ціле», – читаємо в одній із постанов, прийнятій ІІ Конґресом українців у Польщі, який проходив 27–29 квітня у перемиському Народному домі. Форум був присвячений 65-ій річниці Акції «Вісла».
|
|
Детальніше...
|
|
 Хрест поруч каплиці у Збаражі на мості річки Грізної. Фото Богдана Тхіра Що для вас ближче: ваше сьогоднішнє місце проживання чи землі дідів? – так, зокрема, питав я декількох ліцеїстів зі шкіл з українською мовою навчання, коли розмовляв з ними про Акцію «Вісла». Вистачила відповідь на це запитання, щоб переконатися: у них є усвідомлення трагедії 1947 р., того, де живуть і де могли б жити, якби не виселення. З другого боку, цих їхніх знань не треба перевіряти, бо сам факт, що вони потрапили до української школи, свідчить: вони знають, ким вони є і звідки походять. Однак важливим для їхніх роздумів про своє покоління стосовно минулого, теперішнього й майбутнього, як самі помічають, є факт, що про 1947 р. могли дізнатися ще від своїх дідів-бабусь. І може завдяки цьому вони ще мають змогу вибирати... |
|
Детальніше...
|
|
 Дзвін миру на ватряному полі в Ждині. Фото Юрія Гаврилюка Напередодні відзначення 65-х роковин Акції «Вісла» не один українець Польщі може ставити собі запитання: навіщо нам повертатися до минулого? Яка користь від того, що згадуватимемо про депортацію, коли, здається, усе вже сказано?
Не виключено, що такі ж запитання-сумніви з’являться і в поляків, пролунають звинувачення: «ви, українці, знову про те саме, знову про своє». Тому вважаю, що тепер, коли минає 65 літ від події, що сталася 1947 року, варто впорядкувати не лише наше ставлення до неї, але й показати цю нитку, яка наше минуле поєднує з сьогоденням. |
|
Детальніше...
|
|
|
Депутати Міської ради Люблина 29 березня прийняли офіційне звернення до міських депутатів українських міст-побратимів – Луцька, Львова та Івано-Франківська – у справі увічнення і належної шани й поваги до жертв волинської трагедії 1943–1944 рр.
Сам привід написання такого листа до українських партнерів викликала ситуація, що назріла кілька років тому. Отож у грудні 2010 р. з ініціативи партії ВО «Свобода» депутати Луцької міської ради присвоїли посмертно звання «Почесного громадянина Луцька» Степанові Бандері.
|
|
Детальніше...
|
|
 Під пам’ятником К. Сверчевському в Балигороді. Проти вшанування К. Сверчевського протестували також польські праві радикали На Підкарпатті десь місяць тому розійшлася чутка, що нібито в суботу 31 березня 2012 р. в Бистрому (коло Балигорода) та Яблінках товариство «Lepsze Dziś» улаштовує «історико-патріотичні» заходи під назвою «65-та річниця смерті ген. Кароля Сверчевського – Пам’ять і примирення як необхідний елемент польсько-українського діалогу». Чутку невдовзі підтвердили офіційні оголошення з запрошенням на захід.
Ідея вшанування комуністичного «чорного» героя багато кого не тільки здивувала, вона передусім обурила. Особливо, коли виявилося, що захід профінансувало Підкарпатське воєвідське управління. |
|
Детальніше...
|
|
 Прояви аґресії та ксенофобії щодо національних меншин у Підляському воєвідстві і соціально-економічна ситуація місцевих білорусів та українців – це дві провідні теми засідання сеймової комісії національних меншин, яке відбулося 21–22 березня на Підляшші. Депутати Сейму Польщі розмовляли з представниками самоуправлінь та лідерами організацій національних меншин, а також зустрілися з українською громадою реґіону.
|
|
Детальніше...
|
|
 Робота Тетяни Слойки Тож повторюймо на пасхальній утрені: «Ніхто нехай не боїться, бо Воскрес Христос і життя набуло сили!».
Згадаймо пацифікаційну хвилю жаху, що гнала 1947 року наш народ з рідних земель. Пропадали села, горіли
і руйнувалися храми Божі, затихали молитви наших батьків. На чужині великоднім храмом ставала нам сільська хата,
а голоси рідних дзвонів чули ми лише в душах своїх. То Спаситель утверджував нас у вірі.
І сьогодні знову дзвони великодні кличуть нас до церкви. Там – містерія врочиста, лунає величавий спів,
привітання священиків «Христос Воскрес!», і вірних згідна відповідь: «Воістину Воскрес!». |
|
Детальніше...
|
|
 Сумна вістка прозвучала болісною луною 10 березня 2012 р., коли в м. Бурлінґтоні біля Торонто на 87 році життя відійшов від нас на вічний спочинок передовий діяч української діаспори Микола Плав’юк. Ось і 15 березня 2012 р. під проводом єпископа Східної Канади Степана Хміляра в супроводі священиків, під шелест державних, організаційних і комбатантських прапорів та при великому натовпі присутніх М. Плав’юка поховали на українському цвинтарі Св. Володимира в Оквіллі побіля Торонто.
М. Плав’юк народився 5 червня 1925 р. в українській селянській родині в селі Русові Снятинського повіту на Івано-Франківщині. Навчався в русівській публічній загальній та снятинській середній школах.
|
|
Детальніше...
|
|
|
Нещодавно в «Нашому слові» була поміщена стаття «На схід від Ельдорадо», у якій описувалися проблеми з навчанням в Україні (у Рівненському державному гуманітарному університеті) студентки з Підляшшя Ольги Іванюк. Проблема полягала в тому, що Ольга мусила завершити навчання через кілька місяців після його початку, бо в неї не було студентської візи. Як виявилося згодом, університет взагалі не мав ліцензії, потрібної для навчання іноземців. Відповідь на запитання редакції у цій справі прийшла кілька днів після закриття номера «НС», в якому надруковано вищезгадану статтю.
|
|
Детальніше...
|
|
| | << Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
| | Всього 1 - 21 з 585 |
|
|
Наше відео |
|
Дорослі вивчають українську
|
|
Новини з України |
|
Loading ... |
|
Енциклопедія |
|
Енциклопедія футболістів України
Олексія Комаровського В Україні 13 грудня 1991 р. засновано федерацію футболу України. До УЄФА Україна вступила 1992 р. З цієї нагоди пропонуємо читачам унікальний проект — Енциклопедію футболістів України. Б і л ь ш е |
|
Наступний номер |
|
У «Нашому слові» №21 за 20 травня читайте: - Місце молоді в українській громаді в Польщі — ГС
- ІІ Конґрес українців у Польщі: історична та юридична сесії — Б. Гук та С. Мігус
- ЄВРО 2012 в контексті ув'язнення Ю. Тимошенко — П. Андрусечко
- Чому в Стразбурзі відхилили скаргу ОУП за відмову слідства у справі Акції «Вісла» — П. Левчик
- Чи будуть двомовні таблиці в ґміні Устя-Горлицьке (Руське)? — П. Лоза
До читання запрошує головний редактор Ярослав Присташ |
|
Будь ласка, заходьте! |
 |
|
Статистика |
|
Відвідувачів: 5717514
|
|
Хто на сайті? |
|
Зараз на сайті: 15 гостей |
|
