Президент Броніслав Коморовський 24 січня ц. р. зустрівся з вірними і духовенством різних конфесій, а також з представниками національних та етнічних меншин. Обидві зустрічі відбулися в Президентському палаці у Варшаві.
Вітаючи представників різних конфесій, Б. Коморовський відзначав, що зустріч подібного роду є привілеєм, який є нагодою глянути на Польщу як на спільноту різноманітних людей – з огляду на віру, мову, культуру і традицію. Президент наголосив, що згадувана громада абсолютно не вимагає однорідності, а зовсім навпаки: «Добра спільнота – це така, яка вміє охопити, справедливо поцінувати й видобути все добре саме з різниць», – говорив Б. Коморовський, заохочуючи будувати майбутнє саме на принципі широкого взаєморозуміння й пошани – також між конфесіями.
Голова Польської екуменічної ради, православний архиєпископ Єремій вбачав у зустрічі продовження найкращих традицій польської державності, що характеризується пошаною та рівним статусом усіх громадян без огляду на національність, конфесійну приналежність чи світогляд: «Найчастіше ми відчуваємо справедливий підхід – як з боку центральної, так і локальної влади. За це хочу щиро подякувати, тим більше, що в минулому, також недавньому, бувало в цьому плані по-різному», – підкреслив архиєпископ Єремій. На його думку, тепер у Польщі екуменічна атмосфера є дуже доброю і так само чудово складається співробітництво між різними конфесіями.
У свою чергу, варшавський римо-католицький митрополит, кардинал Казимеж Нич висловив прагнення, щоб помітною й оціненою була праця Римо-католицької та інших Церков і релігій задля побудови «духовних та етичних основ Польщі». З огляду на спроби зміни підходу до присутності Церкви у громадському житті, кардинал Нич відзначав, що вбачає у президенті цю людину, яка дбатиме про автономію і співробітництво Церков та релігій з демократичною державою.
Якщо новорічні зустрічі президента з вірними різних конфесій уже мають свою традицію, то подібне запрошення для представників нацменшин було надіслане вперше. Звертаючись до останніх, Б. Коморовський знов повернувся до спільноти й «позитивної різноманітності» як до беззаперечних вартостей: «Спільнотою, що охоплює нас усіх, є польська держава, де нацменшини та етнічні групи живуть і спільно творять її суть», – сказав Б. Коморовський. Разом з тим президент визнав найважливішою спільнотою сім’ю, також у меншинному контексті, бо саме в ній формується вірність традиції, розуміння власного минулого та ідентичності: «Хочу побажати вам успіхів і почуття гордості через збереження своїх цінностей, традицій, мови та релігії. Усе це протягом віків творило мозаїку польської дійсності», – говорив президент, складаючи святкові побажання гостям та їхнім сім’ям. Від імені меншин слово узяв представник кашубів і водночас співголова спільної комісії уряду та нацменшин Артур Яблонський. На початку він звернув увагу на безпрецедентний характер такої зустрічі в період ІІІ Речі Посполитої. Яблонський пригадав також минуле, коли третю частину з-поміж 27 млн. представників польського населення становили саме громадяни з нацменшин. Сьогодні – зовсім інакше, бо представники нацменшини становлять лише 3–4% населення. Яблонський наголосив також, що чинні в Польщі місцеві та європейські вреґулювання добре забезпечують права нацменшин, проте існують речі, які вимагають змін: «Таким є ставлення державних установ до проявів расистської чи ксенофобської поведінки. До цього, як нам здається, упродовж багатьох років підхід був радше пасивним», – зауважив представник кашубів. Водночас він згадав рішучу реакцію президента на минулорічні інциденти в Єдвабному, Пунську й Білостоці: «Така позиція дає нам надію на те, що в цьому плані відбудуться зміни, а кожна расистська або ксенофобська дія отримає відповідне покарання», – висловив свою думку Яблонський. Нагадаємо, що після того, як наприкінці серпня минулого року знищено пам’ятник у Єдвабному (він нагадує полякам про спалення євреїв у цій місцевості 1941 р.), президент Б. Коморовський заявив: «Навіть якщо це просто дурість, недозрілий вчинок, то є про що молитися: щоб наша християнська людська чутливість проявлялася також у тому, що вміємо з глибокою продуманістю говорити і повторяти „вибачаю”». У своєму виступі А. Яблонський наголосив, що меншин хвилює постійний процес втрати власної ідентифікації. Він відзначив, що через перебування Польщі в безупинному процесі змін завдяки членству в ЄС та вільному переміщенні товарів, капіталу й людей, мусимо дбати про безконфліктне співіснування багатьох і все чисельніших етнічних та національних груп: «Можливо, наш дотеперішній досвід стане допоміжним у подоланні нових викликів, а куртуазні зустрічі з паном президентом отримають більш суттєвий характер», – закінчував свій виступ Яблонський. Він підкреслив, що меншини є різних національностей, проте становлять одне громадянське суспільство Польщі.
«Наше слово» №6, 5 лютого 2012 року
Коментарів (1)
Додавання коментаря
Будь ласка, дотримуйтеся теми статті.
Просимо утримуватись від надсилання коментарів, які містять такі елементи або посилання на сайти з такими елементами: · погрози, залякування, нецензурні слова, образи як особисті, так і на етнічному, релігійному або соціальному ґрунті; заклики до злочинів і насилля, порнографію, · комерційну рекламу
Такі коментарі не будуть публікуватися.
Також просимо не використовувати надмірно довгі цитати, не надсилати спами, не порушувати авторські права, не використовувати як «своє ім’я» реальне ім’я іншої людини.
Перед натисненням на кнопку 'Відправити' відновите сторінку, щоб отримати новий код безпеки.
Врахуйте, що попередній пункт має значення тільки в тому випадку, якщо був введений невірний код безпеки.
.
Енциклопедія футболістів України Олексія Комаровського
В Україні 13 грудня 1991 р. засновано федерацію футболу України. До УЄФА Україна вступила 1992 р. З цієї нагоди пропонуємо читачам унікальний проект — Енциклопедію футболістів України.