24 листопада 2008 р. в Закопаному помер видатний лемківський різбяр Григорій Пецух.
Григорій Пецух народився 23.01.1923 р. у Фльоринці, як перший син Івана та Меланії з Лешків. Мав дві сестри і трьох братів. Одружений 1960 р. із Софією Парій, їх син Дарій (нар. 1962), інже­нер, працює в Закопаному.
Основну школу Григорій розпочав у рідному селі Фльоринка, а закінчив 1939 р. в Уневі на Західній Україні. У 1940 р. був забраний на примусові роботи до Німеччини, звідки повернувся 1945 р. Від 1946 р. навчався в середій мистецькій школі в Закопаному, а 1956 р. закінчив Академію мистецтв у Варшаві і став професором різьби в Ліцею ім. Кенара в Закопаному, у якому працював понад 20 років.

Григорій Пецух, «Лемко», 1959, дерево

Від 1956 р. його різьби екс­понувалися на виставках у Польщі і за кордоном – у США, Нідерландах, Норвегії, Австрії, Німеччині, Франції, Іспанії, Угорщині, Болгарії, Чехо-Словаччині, Росії. Виставки організовано також в Україні: у Львові, Коломиї та Бережанах.
Важливіші його проекти і різьби: пам'ятник у ґрані­ті в Устю Руськім; пор­трети Т. Шевченка та І. Франка. Портрет Б. Лепкого, вирізблений у 1972 р. (до 100-літгя з дня народження поета), відлитий у бронзі, був по­ставлений на могилі Лепкого на Раковицькому цвинтарі в Кракові, без офіційного дозволу. Крім того митець зробив пам’ятники на могилах своїх батьків у Лагові (Зеленогіршина), різьби в Будинку туриста в Зако­паному (1957), престіл Фараона для фільму «Фараон» Є. Кавалеровича.
Окремі його різьби є в музеях: Татранському в Закопаному, Окружному в Новому Санчі, Національному (Muzeum Narodowe) у Варшаві, Національному в Познані та в приватних колекціях в Польщі, США, Канаді, Мексиці. Німеччині, Франції та Іспанії. Різьба Мати Божа з Ісусом – дар краківських вірних для кардинала Йосифа Сліпого. Григорій Пецух – скульптор (різьбар), художник єпропейського масштабу. Галерея Г. Пецуха знаходиться на вул. Каспровича, 31 у Закопаному.
Працюючи в Закопаному,  Г. Пецух включився в суспільну працю УСКТ, став дописувачем на Лемківську сторінку. Був також прихильником Об’єднання лемків і спонсором журналу «Ватра».
Григорія Пецуха похоронено 28 листопада на кладовищі Пардалувка в Закопаному.
Вічна Йому Пам’ять!

           Iван Головчак

                               Григорію Пецухові присвячую

           Викарбував Лемківщину

1. Кажуть люди, лемківських просторів сину.
   Що Ти викарбував з лісу Лемківщину,
   І що велет-твір Твій вже такий магічний,
   Як квітчастий наш стобарвний край одвічний.
       Кажуть, що в цьому творі грають гори,
       А над ними неба голубі простори
       Обіймають золотими проміннями
       Все живеньке на святій земличці-мамі.
   А ще кажуть: є там лемки і лемкині.
   Котрих хоч вкусило горе в часоплині,
   Та в тілі міць таку ще сильну мають.
   Мов ті скелі, що на собі ґрунт тримають.
       Ще розказують, що Ти в своїй Фльоринці
       Зустрічався з Апполоном наодинці,
       І що зарядив Тебе тоді вже хистом,
       Щоб відтворювати світ наш променисте.
   Відтоді Ти твориш милі персонажі
   На подібному до рідного пейзажі.
   Вирізьбив Ти Матір Божу із Дитятком
   Так звабливо, ніжно, притягальне надто.
       Люди бачили й капличку, мов яличку.
       Феєричну, дерев’яну невеличку.
       І святу княгиню Ольгу й Україну
       Також оглядали в залі будинку.
   Був там Ангел-Хоронитель для спасіння,
   Образ Королеви, Короля і Поколіня,
   Ще було рясненько інших дико-творів,
   Майстре-красотворцю з лемківських просторів.
        І пішли по білим світі експонати
        Все про власну доленьку розповідати.
        Фараона трон шугнув аж до Єгипту?
        В кінофільмі цар на ньому так прилипнув.
   Довго нюхав на Єгипетській землиці
   Ніжний запах Європейської ялиці.
   І напевно думав любо про Карпати,
   І про волелюбний нарід наш крилатий.
        Так, Григорію, верхів зелених сину.
        Виготовив нам Ти з лісу Лемківщину.
        Світ ніколи образ Твій яскравий не забуде.
        Ні Тебе в красі мистецтва, рідний люде!

«Наше слово» №2, 11 січня 2009 року

Написати перший коментар

Додавання коментаря
Будь ласка, дотримуйтеся теми статті. Просимо утримуватись від надсилання коментарів, які містять такі елементи або посилання на сайти з такими елементами: · погрози, залякування, нецензурні слова, образи як особисті, так і на етнічному, релігійному або соціальному ґрунті; заклики до злочинів і насилля, порнографію, · комерційну рекламу Такі коментарі не будуть публікуватися. Також просимо не використовувати надмірно довгі цитати, не надсилати спами, не порушувати авторські права, не використовувати як «своє ім’я» реальне ім’я іншої людини. Перед натисненням на кнопку 'Відправити' відновите сторінку, щоб отримати новий код безпеки. Врахуйте, що попередній пункт має значення тільки в тому випадку, якщо був введений невірний код безпеки. .
Ім'я:
Коментар:
Код:*